Кіотські гроші «заморозили»..

Міністр екології та природних ресурсів Андрій Мохник вирішив ще раз пояснити журналістам і громадськості, що ж насправді відбувається з кіотськими коштами, чому гібридні автівки для МВС закуплено, вагони метро модернізуються, а школи, лікарні та садочки поки що не утеплюються саме за рахунок зелених інвестицій. Жару у вогонь додало розслідування журналіста "Громадського телебачення" Дмитра Гнапа, суть якого зводиться до того, що відносно новий міністр та змінений керівник Державного агентства екологічних інвестицій Роман Марголич користуються тіньовими схемами відмивання грошей, створених ще командою Януковича. Звинувачення сиплються на адресу фірми "Інтертехенерго", яка нібито фіктивна, але разом з тим їй дозволили виграти тендер на реалізацію проектів щодо утеплення соціальних об'єктів.

Та в міністерстві розповідають, що компанію запідозрили в махінаціях, і зараз її діяльність вивчає Генпрокуратура, співпрацю із нею припинено й жодної копійки на її рахунок не перераховано. У матеріалі Гнапа наголошується, що навіть попри розрив співпраці з міністерством компанія змогла відсудити нібито витрачені власні кошти на утеплення об'єктів у Криму. Ідеться аж про 47 мільйонів гривень. Версія міністра — 20 жовтня був суд, і за його рішенням компанії відмовлено у позові на цю суму.

— Із "Інертехенерго" було раніше укладено договори, але Державне агентство екологічних інвестицій їх розірвало, оскільки там працюють тіньові схеми. У квітні фірма "Інтертехенерго" принесла документи, що вони проводили роботи в Криму, оплачувати ці роботи ми не могли, бо територія окупована, а жодної перевірки здійснити неможливо. Вони подали до суду, і я зауважу, що колишній керівник Держекоінвесту Сербіна два суди програла. Тоді ми спільно з міністром фінансів спрямували до ГПУ звернення, щоб вона втрутилася в цю справу. Тепер буде розгляд в Апеляційному суді, щоб не допустити розкрадання 56 мільйонів гривень "Інтертехенерго" за іншими договорами. Другу справу про 47 мільйонів гривень у суді першої інстанції вже виграно, на жаль, у розслідуванні "Громадського телебачення" цього не прозвучало. Із цього розслідування випали підписи тих людей, які працювали над тим, щоб схеми часів Януковича функціонували й надалі, а цих людей вже звільнено зі своїх посад, — розповів Андрій Мохник і запевнив, що розслідувати кіотські справи непросто, до цього підключено Генпрокуратуру, Контрольно-ревізійне управління, фіскальну та податкову служби.

На чиєму боці правда, важко сказати, бо кожен відстоює свою точку зору. Просто питання кіотських грошей стало актуальним та гострим для суспільства саме через те, що ці кошти здебільшого осідали в чиїхось кишенях, а реалізовані проекти були неякісними. Екологічні організації навіть збирали інформацію про якість проведених ремонтів на соціальних об'єктах. І вжахнулися від того, що стало гірше, ніж було. Пригадується, "День" рік тому спілкувався з головним лікарем однієї з лікарень, якій пощастило потрапити в перелік "зелених" проектів, то почули, що в приміщеннях стало холодніше, ніж до ремонту, відкоси на вікнах не дороблені, штукатурка сиплеться, і вимагати компенсації неможливо через заплутані схеми — хто замовляв, а хто виконував ті роботи.

Але кілька фактів, які ніхто не може спростувати, все ж є. Із виділених Японією понад чотирьох мільярдів гривень нереалізованими на момент приходу Мохника на посаду був один мільярд сто мільйонів гривень. Із шести великих проектів, про які домовлявся уряд з японською компанією, вирішили працювати і далі лише над двома — закупити автівки "Тойота Пріус" для МВС, бо вони менше викидають шкідливих газів у повітря, а також модернізувати вагони київського метрополітену — теж з метою енергозбереження. Зі слів міністра, потреба МВС у таких машинах нарешті вичерпалась. А от київський метрополітен хоче ще модернізованих вагонів. Чому не нових, деякі експерти дивуються, адже Крюківський завод, якому роблять замовлення щодо модернізації, може виготовити й нові вагони, й це буде дешевше та практичніше. Оскільки модернізовані вагони мають термін експлуатації п'ять- сім років, а нові — двадцять.

Та, попри це, з моменту керівництва Мохника було витрачено 295 мільйонів гривень на модернізацію вагонів метро та 86 мільйонів гривень на сучасні автівки для міліціонерів. А заморозити проекти щодо утеплення в міністерстві вирішили через те, що зараз фіскальна служба аналізує роботу тих фірм та компаній, які мали ці проекти втілювати. Доки не буде розставлено всіх крапок над "і", утеплювати школи та лікарні ніхто не буде, бо за цим можуть стояти фіктивні фірми, а отже, — розкрадання грошей. Також зараз розриваються договори та проекти, які планувались у Криму, Донецькій та Луганській областях. Як тільки буде створено новий перелік об'єктів, що претендують на утеплення за кіотські кошти, міністр обіцяє винести це питання на відкрите обговорення.

Але японська сторона зі свого боку чекає звітів, куди пішли виділені нею гроші. Оскільки звітувати немає про що, то уряд в черговий раз домовився про подовження терміну використання зелених інвестицій. Тепер аж до грудня 2015 року. А ще є кошти, виділені Іспанією, — теж за продаж Україною квот на викиди парникових газів. 30 мільйонів євро наразі лежать на рахунках казначейства. І коли та на які проекти буде використано ці суми — теж повна неясність.

КОМЕНТАР

"МАЙЖЕ 700 ОБ'ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ЛИШАТЬСЯ БЕЗ УТЕПЛЕННЯ"

Андрій ЖЕЛЄЗНИЙ, координатор народного моніторингу "Зелені інвестиції по- людськи" Національного екологічного центру України:

— Японія навесні в ультимативній формі вимагала від України завершити всі передбачені домовленостями проекти, включаючи утеплення закладів бюджетної сфери, або повернути решту невитрачених коштів. Модернізація та розвиток громадського транспорту є важливим заходом зі зменшення викидів. Але цьогоріч у липні урядовці планували використати понад 2,4 млрд гривень на реалізацію завершення 696 проектів, пов'язаних із утепленням та заміною вікон і дверей у школах, дитсадках та медичних закладах по всій Україні за так званою схемою зелених інвестицій. Проте в офіційних повідомленнях нічого не сказано, коли нарешті остаточно буде завершено всі 696 проектів теплової санації будівель бюджетної сфери. За інформацією Державного агентства екологічних інвестицій, остаточно прийнято в експлуатацію та проведено аудит 150 об'єктів з утепленням. У більшості випадків роботи проведені неякісно, і решта понад 500 будівель соціального значення цього року залишаться на зиму неоновленими та неутепленими. Забути про обіцяне утеплення якось не по-людськи. Цього року розпочато кримінальні впровадження за фактами нецільового використання державних коштів підрядними організаціями, що не виконували довірені їм проекти. І замість того, щоби викрити схеми та притягти усіх причетних до кримінальної відповідальності, уряд перенаправляє залишок коштів на інший проект.

Інна ЛИХОВИД

Газета День