Україна входить до десятки країн-лідерів із вжитку газу житловим сектором в загальному балансі економіки. При цьому слід врахувати, що Німеччина, Франція і Великобританія випереджають нашу державу за цими показниками, оскільки чисельність населення в цих країнах на 25-43% більша, ніж в Україні. 

Що стосується Швейцарії, Угорщини, Чехії і Польщі, то у них відсоткове співвідношення вжитку газу житловим сектором більше нашого завдяки тому, що ці країни (на відміну від України) не мають в своєму розпорядженні потужних запасів альтернативних енергоносіїв (наприклад, вугілля).

Але головною причиною того, що українці вільно користуються блакитним паливом в побуті, є відсутність в нашій країні стимул-реакцій для скорочення обсягів вжитку газу. Базовою серед них є тарифна політика. Так, економічно обґрунтована вартість блакитного палива для населення, за підрахунками НАК "Нафтогаз України", на сьогоднішній день становить близько 1,055 тис. грн../1 тис. м3 (з врахуванням тарифів на транспортування, розподіл і постачання). Але через популізм уряду в Україні вже декілька років поспіль ціна газу для населення залишається стабільною, зафіксувавшись на рівні близько 600 грн../1 тис. м3.

В той же час в Європі тарифи на блакитне паливо для побутових потреб зростають куди більш оперативно. В результаті цього зараз вартість газу для населення, наприклад у Німеччині, коливається в межах $700-1200/1 тис. м3 (залежно від обсягу вжитку), у Франції — $500-900/1 тис. м3, а в Польщі — $400-600. Окрім цього, слід враховувати, що в Європі існує ціла низка енергозберігаючих програм, які також стимулюють скорочення вжитку газу.

Одна з них — так зване поквартирне опалювання, яке передбачає автономне забезпечення окремих квартир теплом і гарячою водою. Тоді як в Україні ставка, як і раніше, робиться на централізовану систему опалювання. Основний недолік такої системи — споживач тепла не бачить сенсу в його економії і не має реальних способів це тепло економити.
 

"Finance.ua"